Представлено методику підвищення рухової активності студенток з урахуванням їх психофізіологічних особливостей. Розроблено режими, що базуються на даних вимірювань пульсу за виконання різних фізичних вправ, а також спрямованість фізичних навантажень.

Представлено методику повышения двигательной активности студенток с учетом их психофизиологических особенностей. Разработаны пульсовые режимы занятий физическими упражнениями и направленность физических нагрузок.

The article deals with the methods of the increase of moving achievement of female students with psychophysiologacal peculiarities and is devised pulse regimes of the occupations of physical exercises and the tendency of physical loading.

Розглянуто питання фізичного виховання студенток з урахуванням психофізичних особливостей. Запропоновано методики вдосконалення частоти рухів, а також диференціації силових, часових і просторових параметрів. Розкрито зміст поняття рухової активності, наведено її класифікацію.

Рассмотрены вопросы физического воспитания студенток с учетом психофизических особенностей. Предложены методики усовершенствования частоты движений, а также дифференциации силовых, временных и пространственных параметров. Раскрыто содержание понятия двигательной активности, приведена ее классификация.

Запропоновано нові методи та засоби високопродуктивних паралельних обчислень із використанням відеографічних прискорювачів компанії AMD/ATI та NVidia на базі платформи МИША та мов програмування МИША М10 і МАЯ.

Описано нову програмну платформу для розв'язання задач, які виникають у процесі наукових досліджень, що характеризується високою продуктивністю та захищеністю генерованого коду, а також містить засоби компонентно-орієнтованого та евристичного програмування.

Обгрунтовано комплекс організаційно-педагогічних умов, які визначають рівень рухової активності студенток вищих закладів освіти. Створено диференційовану програму оздоровчих занять з урахуванням психофізичних особливостей студенток, розроблено комплекси фізичних вправ і дозування навантажень для розвитку їх психофізичних можливостей. Визначено кількісні взаємозв'язки між показниками психофізичних особливостей, рівнями рухової активності та фізичної підготовленості студенток.

Висвітлено теоретичні та методичні засади викладання атлетичної гімнастики та проведення атлетичних тренувань. Наведено терміни для позначення атлетичних рухів. Запропоновано вправи та варіанти їх комбінації для розвитку основних груп м'язів людини. Розкрито санітарно-гігієнічні вимоги до місць спортивних занять. Увагу приділено фармакологічним засобам профілактики перевтоми та відновлення спортивної працездатності.

Освещены теоретические и методические основы преподавания атлетической гимнастики и проведения атлетических тренировок. Даны термины для обозначения атлетических движений. Предложены упражнения, а также варианты их комбинаций для развития основных групп мышц человека. Раскрыты санитарно-гигиенические требования к местам спортивных занятий. Уделено внимание фармакологическим средствам профилактики переутомления и восстановления спортивной трудоспособности.

Висвітлено основи побудови та застосування моделей подання знань в експертних системах (ЕС) міжнародних відносин. Наведено продукційні, семантичні, фреймові, нечіткі та логічні моделі. Розглянуто методи одержання та подання знань, логічного виводу, пошуку рішень, засоби розробки ЕС.

Показано, що вивчення рівня фізичної підготовленості та рухової активності дівчат випускного 11-го класу середньої школи (абітурієнток) допоможе вивчити роль визначальних чинників рухової активності та визначити можливі шляхи її корекції для виховання всесторонньо та гармонійно розвиненої людини.

Вивчено закономірності вікового розвитку управління своїми рухами за параметрами простору, часу та силових зусиль.

Надано методику підвищення рухової активності студенток з урахуванням їх психофізіологічних особливостей. Розроблено пульсові режими занять фізичними вправами та спрямованість фізичних навантажень.

Вивчено особливості використання атлетичної гімнастики для розвитку силових здібностей і силової витривалості в учнів старших класів.

Вивчено розвиток здібностей учнів різного віку до тривалого виконання роботи за статичного напруження.

Показано, що дані, одержані в процесі дослідження, дають уявлення про рівень розвитку сили основних груп м'язів пауерліфтерів різної спортивної кваліфікації. Це надає можливість викладачам значно покращити тренувальний процес. Завдання дослідження - визначити час відновлення силових показників пауерліфтерів різної спортивної кваліфікації після направленого силового навантаження та виявити динаміку розвитку сили м'язів пауерліфтерів до й після силового навантаження. Для пауерліфтерів переважними є показники сили м'язів-розгиначів. Потужні силові вправи та статичні зусилля під час виконання змагальних вправ у пауерліфтингу пред'являють великі вимоги до сили м'язів, їх статичної витривалості. Повернення до вихідних даних сили різних груп м'язів пауеліфтерів після направленого силового навантаження відбувається неоднаково. Незалежно від рівня спортивної кваліфікації, найбільшу тривалість відновлення сили мають м'язи тулуба. Величина навантаження в пауерліфтінгу значною мірою обмежується часом, потрібним на відновлення переважно нервово-м'язевого апарату після напружених занять і великих навантажень. Відновлення функцій після навантаження характеризується низкою значних особливостей, які визначають не тільки процес відновлення, а й спадкоємний взаємозв'язок із попередньою та наступною м'язовою діяльністю, ступінь готовності до виконання повторної роботи.

Контроль гнучкості надає змогу виявити в школярів здібності виконувати рухи з великою амплітудою. Гнучкість визначає рівень підготовленості дітей до виконання окремих вправ. У разі недостатньої гнучкості стає більш складним і повільним процес засвоєння рухових навичок, обмежується рівень прояву м'язової сили, координаційних та швидкісних здібностей, знижується економність роботи, збільшується вірогідність одержання травм. Розвиток гнучкості сприяє зміцненню суглобів, підвищенню міцності та еластичності м'язів, зв'язок та сухожиль, удосконаленню координації, ефективному оволодінню технікою фізичних вправ, уникненню травм. Завдання дослідження - виявити динаміку й зробити порівняльний аналіз рівня гнучкості та рухливості в плечових і кульшових суглобах учнів середнього й старшого шкільного віку. Результати досліджень свідчать, що характер і параметри змін показників гнучкості та рухливості в плечових і кульшових суглобах юнаків середнього й старшого шкільного віку вказують на зниження цих показників у динаміці навчання.

При навчанні узагальнених детекторів обличчя на основі каскадів з ознаками Хаара виникає проблема довгого навчання результуючих каскадів та їх низької якості. Тому на практиці прийнято тренувати окремо фронтальні та профільні детектори облич, що ускладнює системи розпізнавання. Мета дослідження - необхідно порівняти вплив композиції навчальної вибірки на якість натренованих детекторів за різних кутів нахилу обличчя. Пропонується натренувати ряд детекторів облич на підвибірках, що покривають різні діапазони кутів нахилу обличчя. При цьому всі інші параметри навчання будуть фіксовані. У результаті порівнюються час навчання та якість отриманих каскадів. Оцінено якість і час навчання класифікаторів облич залежно від композиції вибірки, а також здійснено порівняння якості фронтальних і бокових класифікаторів за однакової величини тренувальної вибірки. Показано, що метрика AUC має розходження у 0,003 між фронтальним та профільним детекторами. Висновки: експериментально показано, що чим більш варіативний об'єкт (обличчя повернуте профілем відносно фронтального положення), тим довше і гірше навчається каскад Хаара за однакового розміру навчальних вибірок. Використовуючи запропонований підхід, можна керувати якістю фінального класифікатора підбором відповідної композиції тренувальної вибірки.

Рухова активність - один із головних чинників, які визначають рівень фізичного здоров'я молоді. Існує багато академічних праць і значна частина робіт методичного характеру, які висловлюють загальні питання рухової активності. Практично не з'ясованими залишаються питання управління руховою активністю залежно від психофізичних особливостей студентів. Мета дослідження - вивчення рівнів розвитку психофізіологічних особливостей студентів вищих закладів освіти. Для оцінювання психофізіологічних особливостей студентів проведено теппінг-тест, швидкість простої та складної реакції, статичний і динамічний тремор, стійкість уваги за таблицею Анфімова. Усього в педагогічному дослідженні брало участь 160 студентів 1 - 4 курсів факультету фізичної культури, спорту та здоров'я СНУ ім. Лесі Українки. Швидкість простої реакції залежно від курсу навчання становила 0,16 - 0,19 с. Складна реакція на 0,04 - 0,06 с триваліша. Найвищі показники простої й складної реакцій спостерігали на 1- і 4-му курсах. Показники статичного тремору становили 2,20 - 3,87 доторкування (права рука) та 4,91 - 5,80 доторкування (ліва рука). Аналіз точності роботи студентів різних курсів протягом 5 хв за таблицею Анфімова свідчив, що найкращі результати спостерігали в студентів 1-го курсу, найгірші результати стійкості уваги демонстрували студенти 2-го курсу навчання. Висновки: найвищі показники частоти рухів за результатами теппінг-тесту в студентів спостерігали на першому етапі виконання тесту. Найвищі показники простої та складної реакцій простежено на 1- і 4-му курсах навчання. Результати динамічного тремору значно гірші за статичний. Коефіцієнт продуктивності залежно від курсу навчання становив 0,49 - 0,63 ум. од. Аналіз точності роботи студентів різних курсів протягом 5 хв за таблицею Анфімова свідчив, що найкращі результати спостерігали в студентів 1-го курсу, найгірші результати стійкості уваги демонстрували 2-курсники. Продуктивність роботи була найвищою в студентів 2-го курсу (особливо на 1-, 3- і 4-й хв роботи).

Висвітлено особливості роботи на окремих видах гімнастичного багатоборства для юнаків і дівчат, залікових комбінацій, основного та додаткового матеріалу, техніки виконання окремих елементів масової гімнастики, послідовності навчання цих елементів, вправ спеціальної підготовки та вправ для підвищення загальної фізичної підготовки.

При побудові комплексів радіомоніторингу основна увага, як правило, приділяється можливості обробки якомога ширшого переліку сигналів зв'язку та протоколів передачі даних, а нарощення їх продуктивності досягається за рахунок збільшення кількості каналів обробки. Проте в кожному такому каналі обробка сигналів і протоколів здійснюється послідовно, відповідно до моделі взаємодії відкритих систем OSI. Оброблення сигналів і протоколів на кожному наступному рівні починається лише після завершення обробки на попередньому. Це призводить до того, що поки одні функціонально завершені апаратні та програмні компоненти комплексу здійснюють обробку сигналів або протоколів, інші - простоюють. Для створення передумов одночасного задіяння компонентів комплексу, що здійснюють обробку сигналів і протоколів на різних рівнях, підвищення ефективності їх роботи та одночасного зменшення кількості каналів обробки, що забезпечить здешевлення комплексу, виділено 3 етапи перетворення сигналів зв'язку та протоколів передачі даних у комплексах радіомоніторингу. Модель таких комплексів представлено трифазною системою масового обслуговування. Перша фаза - системою масового обслуговування з відмовами, друга і третя - з необмеженою чергою. Для кожної з фаз представлено граф станів, формули визначення ймовірностей станів, та основних характеристик систем. Ймовірність обслуговування і середній час перебування заявок у комплексах радіомоніторингу, представлених трифазною та відповідною однофазною системами масового обслуговування, порівняно аналітично та за побудованими експериментально залежностями. Доведено, що трифазний комплекс радіомоніторингу забезпечує ймовірність обслуговування більшу, ніж однофазний, при меншій кількості каналів обслуговування, що зумовлює здешевлення комплексу, при прийнятному збільшенні часу обслуговування. Конкретні значення характеристик комплексу розраховуються для вибору його раціональної структури залежно від початкових умов, шляхом вирішення оптимізаційної задачі. Наведено порядок вибору раціональної структури комплексу радіомоніторингу.

видання продовжує серію публікацій про пам’ятки Дніпропе- ровської області за матеріалами «Зводу пам’яток історії та культури України». Випуск присвя¬тний пам’яткам археології', архітектури, історії' та монументального мистецтва, що розташо- кні на території' Софіївського району.

Присвячено створенню інформаційної технології обробки відео з широко розповсюджених веб- та інших відеокамер для безконтактного дистанційного вимірювання варіабельності серцевого ритму, яка дасть можливість людині без зміни розпорядку та стилю її життя, забезпечити належний рівень здоров'я серця. Ця задача є надзвичайно актуальною у парадигмі персоналізованої, прогностичної та профілактичної медицини, що передбачає постійне спостереження за станом серця людини ще до виникнення будь-яких проявів хвороби. При створенні IT вирішено такі основні задачі: стабільне знаходження облич у відеопотоці; розробка ймовірнісного детектора пікселів шкіри; отримання сигналу зміни відтінку шкіри у часі; програмне подавлення шумів у сигналі амплітудно диференційною корекцією та подальшою частотною фільтрацією кінцевоімпульсним фільтром; розмітка моментів скорочення серця на сигналі віддаленої фотоплетизмограми та їх валідація. Запропоновано новий критерій оцінювання подібності двох різновимірних послідовностей подій, і відповідний метод обчислення їх схожості на підставі розбиття подій у цих послідовностях на класи еквівалентності. На базі ІТ реалізовано систему дистанційного безконтактного знаходження ВСР та спроектовано сервіс страхової медицини.